1946 рік. Між Західною та Східною Європою, від Щецина до Трієста падає «залізна завіса». Два роки пізніш, у стіні, побудованій політиками, появився невеликий просвіт, який давав мешканцям «гіршої» частини Європи можливість кидати погляди на кольорову дійсність «загниваючого імперіалізму»...
Вікна на Захід

офіціальна назва небагатьох в цей час місць в Польщі, де можна було безкарно полистати західні журнали, швидко прижилися в дійсності ПНР. Клуби міжнародної преси и книги, з часом звані МпіК-ами, а пізніш - просто еmpikами, свій найбільший розквіт переживали в 60-х роках XX віку, утворюючись як гриби після дощу в великих й середніх містах на території майже всієї країни. Протягом 20 років мережа клубів охопила майже усю Польщу. В моменті найбільшого розквіту діяло КмпіК та приблизно 300 клубів преси і книги, які популяризували знання та читання в селах і малих місцевостях. Клуби притягували все більш людей, які прагнули інформації, книжкових та музичних новинок, контактів з іноземними мовами, творцями культури, а також мистецтвом, нерідко з Мистецтвом з великої літери. Empikи стали з часом синонімом відкритого культурного простору та освіти, яка декадентсько пахнула ексклюзивною поліграфічною фарбою та… свіжо меленою кавою.
Перші салони

Першим Клубом міжнародної преси та книги була точка по вулиці Багателя в Варшаві. Спочатку вона була практично єдиним місцем, де читачі мали широкій вибір іноземної преси. Проте, досить швидко, ще в 1948 році, в столиці відкрито Клуб міжнародної преси та книги на Площі Унії Любельскої. В зруйнованій окупацією Варшаві це була виняткова подія. Салон іноземної преси став улюбленим місцем зустрічей варшав‘ян, читальнею і кафе. В ньому з‘являлися учені й студенти, письменники і журналісти, художники, інженери та робітники. Одним з найбільш активно діючих КМПіК в країні був Клуб «Мокотув» по вулиці Домбровського, 71 в Варшаві, відомий перед усім своїми циклічними культурними заходами. Постійну аудиторію мали зустрічі „В блиску сцени та екрану”, натовпи молоді приходили на зустрічі з циклу „Фантастика - хобі XX століття”. Вірні шанувальники приходили на „Клубні музичні вівторки” та цикли „Світ без рамок”, „Варшав‘ян власний портрет”, „Із сторінок новішої історії” або „Бестселер з автографом". В часи, коли супутникові антени були ще новинкою, в КМПіК на Мокотові встановлено на 3 місяці на пробу одну з перших антен в Варшаві.

